http://richka.blox.ua/html Про книги, слова і моє життя з книгами. Для всіх,хто морочиться над питанням: що читати ? Fri, 5 Mar 2010 20:49:04 +0200 http://richka.blox.ua/2010/03/Shkola-chornyavoyi-Kavi-Prodovzhennya.html http://richka.blox.ua/2010/03/Shkola-chornyavoyi-Kavi-Prodovzhennya.html richka@NOMAIL.blox.ua <p>Продовжую публікувати казку у віршах моєї куми Люди.  Сподівались, що її надрукують в рамках обласної програми видання книг місцевих авторів. Надрукували лише уривки з казки, в збірці творів для дітей.</p> <p>І я з чистою совістю пропоную Інтернет-спільноті більш-менш повний текст.</p> <p>УРОК МАТЕМАТИКИ<br /><br />Час летить, немов жар-птиця.<br />Як там наша учениця ?<br />Тихо. Там, у Верховітті,<br />Щось учитель каже дітям:<br /><br />- Перевозив через річку<br />Човник пташеняток -<br />Двадцять сірих невеличких<br />Усього курчаток.<br /><br /> Рейсів п’ять - і всіх доставив!<br />То скажіть мені,<br />Скільки може розміститись<br />Пташенят в човні?<br /><br />Хочеш, Каво, нам сказати<br />Як задачку розв’язати? -<br />Кава кліпає очима,<br />Мовчки знизує плечима.<br /><br />- Щось ніяк я не збагну,<br />Повторіть спочатку:<br />Хто по рейках волочив<br />У човні курчатко? -<br /><br /><br />Що ж робити? Вчитель знову<br />Тричі повторив умову.<br />Та чи Кава слухала?<br />Потилицю чухала,<br /><br />Розглядала стіни, стелю,<br />Ну а далі й каже:<br />- Хто задачу зав’язав,<br />Той нехай розв’яже.<br /><br/><br/><p>КОНКУРС ЕРУДИТІВ<br /><br />Готував пернатий клас<br />Конкурс ерудитів раз.<br />Оточили на перерві<br />пташенята Каву:<br /><br />- Підеш з нами?<br />- Не піду, з вами не цікаво, -<br />Каже сонно воронятко.<br />- З ким? – сміється солов’ятко. -<br /><br />З тим цікаво, хто читає,<br />На екскурсії літає?<br />Чи цікава та лиш птиця,<br />Котрій в класі добре спиться? -<br /><br />Дві сороки пролітали,<br />Як почули – реготали:<br />- Кава – ерудит? Потіха!<br />Можна луснути від сміху!<br /><br />Воронятко побіліло,<br />Від образи затремтіло<br />І кричить:<br />- Піду я геть! <br /> Все із вами шкереберть!  <br /><br />Перепілка затовста <br />Й має куцого хвоста,<br />Солов’ята – дрібноптиці,<br />Жоден в друзі не годиться.<br /><br />А сороки … взагалі<br />Не потрібні на Землі! -<br />Розлетілися пташата. <br />Обійшлись без вороняти.<br /><br />Аж закашляв строгий Крук,<br />Мудрий вчитель всіх наук:<br /> Перш ніж високо літати,<br />Вчіться приятелювати.<br /><br />І строкаті, і сіренькі ,<br />І цибаті, і дрібненькі…<br />Всі ми – діти Верховіття,<br />Рівні у пташинім світі. -<br /><br />В Кави сльози на очах,<br /> Каже, схлипуючи, птах:<br />- Може, ви усі тут рівні,<br />Та мені немає рівні.<br /><br />Я ж бо особлива птиця.<br />З вами геть не слід водиться.<br />Друзів кращих я знайду.<br />До побачення. Піду…<br /><br /> ПТАШИНИЙ «РАЙ»<br /><br />Знялась птиця на крило<br />І майнула у село.<br />На подвір’я залетіла,<br />Між курчат пухнастих сіла.<br />Та малята налякались,<br />Всі під квочку поховались.<br /><br />- Ой, рятуй, матусю люба,<br />Це, мабуть, курчача згуба!<br />Глянь, дзьобате і страшне!<br />Мабуть, з’їсть воно мене. <br /><br />Привіталась Кава чемно.<br />Каже:<br />- Не кричіть даремно.<br />Здалеку я прилетіла.<br />Друзів тут знайти хотіла.<br /><br />Дуже милі ви, пухнаті,<br />І, здається, теж крилаті.<br />Будьте ви такі ласкаві,<br />Розкажіть, будь ласка, Каві,<br />Чи харчів у вас доволі?<br />Чи навчаєтесь у школі? -<br /><br />Квочка враз відповідає:<br />- Віри вам у нас немає.<br />Як ворони тут бувають,<br />То курчата пропадають.<br /><br />Але ти, мале, кирпате,<br />Шкоди з тебе небагато.<br />А тому скажу, як є:<br />Це подвір’ячко моє! <br />Дружна тут живе родина -<br />Вся рідня моя пташина.<br /><br />Курочки – мої сестрички,<br />Ось курчатка. Там – індички,<br />Каченята, гусенята.<br />Он курник – то наша хата.<br />Є там гнізда – вибирай.<br />Їжі вдосталь.<br />- Наче рай! –<br /><br />Воронятко дивувалось<br />І навколо оглядалось:<br />- Ви навчаєтесь у школі?<br />- Ні, та маємо доволі<br />І поїсти, і попити,<br />І гнізда не треба вити.<br /><br />- Хочу жити з вами я.<br />- А у тебе є сім’я?<br />- Я не повернусь ніколи,<br />Бо… відправлять знов до школи.<br /><br />Кажуть: «Вчися!» А для чого?<br />Ви живете і без цього.<br />- Так, навчання – це дурниці,<br />Не потрібні мудрій птиці.<br /><br /> <br /><br /><br /> <br /> ВІДВАЖНА ВОРОНА<br /><br />На подвір’я вибіг кіт<br />І присів біля воріт.<br />Роздивився, що за птах,<br />Та й сховався у кущах.<br /><br />Вороня кричить:<br />- Ой лихо,<br />Він курча поцупив тихо!<br />Нумо, - мовило до квочки, -<br />Порахуй свої клубочки!<br /><br />- Я не вмію рахувати.<br />- Скільки ж було їх?<br />- Багато.<br />Вороня наполягає:<br />- Та когось не вистачає!<br /><br />Роздивилась діток мати:<br />- Все гаразд. Курчат … багато.<br /><br />Мріяв кіт в кущах тим часом:<br />«Свіжим поласую м’ясом».<br />Та відважна наша Кава<br />На паркан злетіла жваво.<br /><br />Зирк – курчатко кіт волоче,<br />Шкірить зуби - з’їсти хоче.<br />Закричало воронятко:<br />- Швидше, кури і курчатка!<br />За котом! Вам слід злітати -<br />Братика порятувати! -<br /><br />Галас враз птахи зчинили -<br />Кудкудахтали щосили,<br />Ґелґотіли і шуміли,<br />Та злетіти не зуміли.<br />Як не вчитися літати,<br />То паркан не подолати.<br /><br />Вороня одне кота<br />Вмить схопило за хвоста.<br />Цього кіт не сподівався<br />Озирнувся, здивувався:<br /><br />- Чи бува таке в котів,<br />Сам сніданок прилетів!<br />Мабуть, я сьогодні зранку<br />Зайве випив валер’янки.<br /><br />Поки кіт прийшов до тями,<br />Кава привела до мами<br /> Перелякане дитятко.<br />Оточили їх курчатка,<br /><br />Стали вороня прохати:<br />- Ти навчи нас рахувати.<br />- Кажеш, у птахів на волі<br />Діточок навчають в школі?<br /><br />- Там малята підростають –<br />І рахують, і літають,<br />І співають дуже гарно.<br />- Дні втрачаємо ми марно.<br /><br />Лиш поїсти, погуляти,<br />Й своєчасно лягти спати.<br />Ти ж розумна он яка,<br />Вчителька для курника! -<br /><br />Тут сказала слово квочка,<br />Що сиділа в холодочку:<br />- Півень наш умів літати<br />І «Ку-ку-рі-ку!» співати.<br /><br />Він злетить, бува, на пліт,<br />Та й співає на весь світ!<br />- Чом же більше не співає?<br />- У бульйоні спочиває.<br /><br />Хочеш ти курчат навчати?<br />Ні, такому не бувати!<br />Я скажу тобі, як є.<br /> <br />Слухай, серденько моє:<br /><br />Не мороч ти голову нашій дітворі!!!<br />Хочеш – будь учителем…<br />…в іншому дворі!<br /><br />Повела ворона оком<br />На пташину ту родину,<br />Та й злетіла ген високо,<br />За паркан, на горобину.<br /><br /><br />Краще жити серед мудрих,<br /><br />Розумнішим станеш теж.<br /><br />Бо як поведешся з дурнем –<br /><br />Неодмінно пропадеш.<br /><br /></p> <p> </p> <p> </p> Школа чорнявої Кави Fri, 5 Mar 2010 20:49:04 +0200